четвер, 29 вересня, 2022

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Стало відомо, якими себе вважають українці — дослідження

Мартирос Григорян


Суспільство

Стало відомо, якими себе вважають українці — дослідження

views750

02.08.2021

Подiлитися у соц.мережах

Соціологічні дослідження чітко визначають, що важливим для українців виявилось поняття «європейські цінності». Проте переважна більшість окреслює їх категоріями свободи та верховенства права, але не зважають на важливість власної відповідальності у даному контексті. 

Українці описали себе досить позитивно: волелюбними, гостинними, хазяйновитими тощо. Про це свідчать результати дослідження «Хто ми? Портрет українців очима українців», що було проведено Українським інститутом майбутнього. 

Проте вказані ними риси мають як позитивний, так і негативний бік. Наприклад, вільнолюбство українців не дає нам надовго об’єднатися навколо однієї ідеї та стати згуртованими. А от наявність хитрості у життєвих питаннях, на думку респондентів, дає нам можливість знаходити нестандартні рішення у проблемних ситуаціях. 

«Крім того, чи не єдиною негативною рисою, на яку вказали українці, була неспроможність об’єднуватися надовго. Цю рису можна пояснити відсутністю національної ідеї, яка б об’єднувала усіх громадян, жителів різних регіонів», — про це йдеться в результатах дослідження.

У всіх 13 розділах фахівці показують результати досліджень та аналізують їх. «Патріот Донбасу» пропонує до вашої уваги деякі результати, отримані в ході фокус-групового дослідження Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп». 

В українців присутня чітка ідентифікація – «ми інші». Головною відмінністю від росіян стало ставлення до влади. Українці заперечують сакралізацію влади в сусідній Росії, критично ставляться до своїх політичних керівників, вважають неефективні інституції головною проблемою для розвитку економіки та суспільства.

Люди схильні малювати безхмарний ідеал, а у його відсутності звинувачують виключно владу, не себе. Таким чином, ці тенденції свідчать про те, що українці здатні аналізувати лише наслідки, а не думають про передумови тих негараздів, які є в Україні. Зокрема українці схильні перекладати відповідальність на лідерів, не говорячи про власну роль у формуванні успішної країни.

Також паралельно у багатьох є відчуття приниження через неспроможність держави забезпечити добробут. Так, особливо у старшого покоління існує достатньо сильне почуття приниження через неспроможність держави забезпечити гідне життя, зокрема у вигляді гідних зарплат, пенсій тощо.

Більшість українців відчувають надію, висловлюючи більш позитивні тези про майбутнє України, що свідчить про їхню оптимістичність, зокрема респонденти зазначили, що вони добре адаптуються до труднощів. Проте вони окреслюють майбутнє більш абстрактно та невизначено, що свідчить про те, що держава не дає громадянам чіткої візії майбутнього України. В образі майбутнього також домінують характеристики України як дружньої та миролюбної нації. Таким чином, в українців не сформована позиція країни, яка точно здатна захистити себе у майбутньому, відстоювати власні інтереси на світовій арені.

Проте, хоча українці й не мають власного позиціювання, вони свідомі того, що Україна здатна конкурувати у різних галузях у майбутньому завдяки своєму інтелектуальному потенціалу. Щоправда, вони переконані, що покращення мають з’явитися самі собою. Тож це свідчить про те, що відповідальність щодо майбутнього українці перекладають на долю чи щасливий випадок, а не власні сили.

Дослідниками зроблені висновки, що майбутні виклики українці сформували досить реалістично. Проте варто зважати, що зазначені проблеми вже постали перед суспільством і потребують невідкладного вирішення.

Слід зазначити, що Український інститут майбутнього презентує результати дослідження, проведеного спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» у період з 10 по 15 червня 2021 року. Метою даного національного проєкту було дізнатись визначення громадянами того, ким є українець сьогодні та ким він має стати у майбутньому. Обсяг вибірки складав 12 ФГД (1 ФГД = 8 учасників).

Цільова аудиторія:

  • чоловіки та жінки віком 18 років та старше;
  • три вікові категорії: 18-30 років, 31-54 роки, 55 років та старше;
  • представники різних типів населених пунктів: обласні центри, інші міста (не облцентри) та села; 
  • представники різних сфер діяльності, рівня доходу, рівня освіти.