понеділок, 15 серпня, 2022

Телефони гарячої лінії:


ДОНБАС - ЦЕ УКРАЇНА!

search menu menu menu
Мовний омбудсмен розповів про зібрані свідчення лінгвоциду під російською окупацією

Світлана Макарова


Суспільство

Мовний омбудсмен розповів про зібрані свідчення лінгвоциду під російською окупацією

views60

29.06.2022

Подiлитися у соц.мережах

На тимчасово підконтрольних російським окупантам територіях України з початку повномасштабного вторгнення ворог проводить політику лінгвоциду з метою демонтажу української державності.

Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ, презентуючи результати дослідження фактів лінгвоциду, сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

У дослідженні, яке презентував Уповноважений із захисту державної мови, йдеться про території України, які були окуповані російськими військами починаючи з 24 лютого, а також про ті, які були звільнені.

Зокрема, факти лінгвоциду фіксувалися насамперед у таких сферах, як освітня, культурна, медіасфера, документообіг, а також зовнішня реклама, обмеження чи витіснення української мови окупаційними режимами на тимчасово окупованих територіях України.

Серед проявів дискримінації або лінгвоциду на окупованих територіях, в медіасфері Кремінь назвав вимкнення телевеж, вимкнення або захоплення українських телеканалів та радіостанцій, викрадення або вбивство українських журналістів та запуск російського пропагандистського телебачення. Згідно з дослідженням, такі випадки фіксувалися в Мелітополі, Новій Каховці, Каховці, Таврійську, Бердянську, Енергодарі, Херсоні. Загалом кількість зафіксованих випадків лінгвоциду в медійній сфері становить 12.

З 24 лютого було зафіксовано 33 факти, що містять ознаки лінгвоциду в інформації для загального ознайомлення, в рекламі — в Маріуполі, Херсоні, Мелітополі, смт Нікольське, смт Михайлівка, Василівка, Бердянську, Дніпрорудному, Вовчанську. Вони полягали в демонтажі українських банерів, заміні в’їзних знаків в окупованих містах, рекламі забороненої символіки, демонтажі меморіальних дошок загиблим українським воїнам, заміні написів на будівлях органів державої влади. Одним з найвідоміших прикладів є заміна на в’їзді в Маріуполь табличок з українською назвою міста на російське написання.

У сфері освіти, згідно з дослідженням, зафіксовано 22 випадки лінгвоциду — переведення шкіл на російську мову навчання, навчання за російськими програмами, звільнення директорів шкіл через відмову працювати із загарбниками, заміна підручників з історії.

У сфері культури зафіксовано 13 випадків лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях. Зокрема у Катюжанці, смт Донському, Мелітополі, Волновасі, Маріуполі, Генічеську, Каховці, Бердянську, Скадовську. Це, за словами Кременя, знищення бібліотек, проведення культурних заходів російською мовою, вилучення українських та україномовних книжок з бібліотек, зокрема книжок з історії України, книг, які відображають реальні сторінки української історії ХХ століття, відкриття окупантами так званих музеїв бойової слави, розповсюдження російських газет .

Лінгвоциду піддається сфера документообігу, перейменування вулиць, організація церемоній, зокрема укладання шлюбів, російською мовою, проведення акцій “бєссмєртний полк”.

“Найганебніше в цьому, що залучаються в тому числі неповнолітні, люди старшого віку, якщо говорити про публічні заходи, про людей, яких примусово звозять (на акції — ред.) і вимагають від них відтворювати ті або інші проросійські наративи на камери", - наголосив Кремінь.

Уповноважений із захисту державної мови зауважив, що тепер ці факти доносяться не тільки до органів державної влади, громадських, правозахисних організацій, а також до міжнародних інституцій.